Чи є цей день святом для усіх тих, хто займається цією благородною місією? Мабуть, все дещо інакше… Це день, коли варто подякувати життю, що ми маємо бажання й ресурси робити дещо більше, ніж інші. Тому сьогодні ми не підіймаємо келихи. Сьогодні, як і завжди з тих пір, коли волонтерство увійшло у наше життя, ми телефонуємо дізнатись про прогрес в лікуванні, пишемо черговий мотиваційний допис чи обговорюємо з однодумцями щойно народжену ідею.
Хтось зараз на Заході готується до різдвяно-новорічних благодійних акцій, а хтось на Сході підіймає бойовий дух наших військових. Хтось у Києві чи Одесі, Слов’янську, Ужгороді чи Виноградові, в гірському присілку чи прикордонному селі задає собі одне й те саме питання “Як я можу зробити життя навколо себе кращим?”. Ми говоримо різними мовами, маємо різні професії і різний вік, але усіх нас єднає добровільне спільне бажання допомагати людям і країні.
Волонтери. Хто ми? Ми звичайні люди. Але, в той же час, для когось ми – супергерої, чарівники, порадники, світло надії, добрий друг чи потужна мотивація. Велика відповідальність і щастя бути тими, кому дарують посмішку, кажуть “дякую”, кому довіряють і на кого сподіваються. Для нас – це найвища винагорода і натхнення на подальшу роботу.
Чи зробити волонтерство частиною свого життя – особистий вибір кожного. Тож зі святом сьогодні усіх сміливців, які обрали цей благородний шлях. Будьте щирими, будьте справжніми, сійте добро і най буде Вам щастя!
БЛАГОДІЙНІСТЬ=ЛЮБОВ!

Адреса Вашої електронноъ скриньки не буде опублыковано. Обов'язкові поля позначені *

*