26 січня пізно увечері
відбулася надзвичайно приємна зустріч – у відпустку приїхав Василь Васильович Палчей, учасник російсько-української війни з 2014 року, командир підрозділу, бажаний гість благодійного фонду “Виноградів”. Поговорили недовго, але за цей час Василь Васильович встиг розповісти про члена їх підрозділу Барса. Ще маленьке цуценя Василь Васильович підібрав і виховав, надресирував. За цей час пес безпомилково впізнає прильоти, артилерійські атаки, удари бомб. Спеціально для нього двері до приміщення переробили на пружину, щоб Барс міг самостійно заходити-виходити. У вересні він реально врятував життя побратимам, розповідає командир. В один з гарячих днів Барс вривається в середину приміщення і всіма можливими способами виражає наближення небезпеки. Відразу звучить команда “На землю!” і через секунду почали вибухати бомби. Були поранення, один солдат потрапив у госпіталь, проте всі залишились живі саме завдяки Барсові.
відбулася надзвичайно приємна зустріч – у відпустку приїхав Василь Васильович Палчей, учасник російсько-української війни з 2014 року, командир підрозділу, бажаний гість благодійного фонду “Виноградів”. Поговорили недовго, але за цей час Василь Васильович встиг розповісти про члена їх підрозділу Барса. Ще маленьке цуценя Василь Васильович підібрав і виховав, надресирував. За цей час пес безпомилково впізнає прильоти, артилерійські атаки, удари бомб. Спеціально для нього двері до приміщення переробили на пружину, щоб Барс міг самостійно заходити-виходити. У вересні він реально врятував життя побратимам, розповідає командир. В один з гарячих днів Барс вривається в середину приміщення і всіма можливими способами виражає наближення небезпеки. Відразу звучить команда “На землю!” і через секунду почали вибухати бомби. Були поранення, один солдат потрапив у госпіталь, проте всі залишились живі саме завдяки Барсові.Оскільки було темно, сфотографувати нинішню зустріч не було можливості, тому вашій увазі архівне фото Захисника.